- кровотворення
- -я, с.Процес утворення, розвитку і дозрівання в організмі клітин крові.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
кровотворення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
панмієлоз — у, ч. Стан кровотворення, який характеризується гіперплазією всіх паростків кісткового мозку. •• Го/стрий панмієло/з гострий лейкоз, який характеризується швидко прогресуючою проліферацією компонентів усіх трьох паростків кровотворення … Український тлумачний словник
гемопоез — у, ч. Те саме, що кровотворення … Український тлумачний словник
гемопоетини — ів, мн. Ендогенні гуморальні речовини, що стимулюють кровотворення … Український тлумачний словник
гемопоетичний — а, е. Такий, що стосується кровотворення, кровотворний … Український тлумачний словник
кістковий — а/, е/. Прикм. до кістка 1). || Якого добувають, виготовляють із кісток. •• Кісткова/ мозо/ля регенераторне тканинне утворення, що забезпечує зростання кісткових фрагментів при порушенні цілісності кістки. Кісткова/ пла/стика хірургічна операція … Український тлумачний словник
коамід — у, ч., фарм. Стимулятор кровотворення, процесів засвоєння і перетворення організмом заліза … Український тлумачний словник
кровотворний — а, е. Стос. до кровотворення. •• Кровотво/рні о/ргани органи тварин і людини, в яких утворюються елементи крові … Український тлумачний словник
макроглобулінемія — ї, ж. Системне ураження органів кровотворення … Український тлумачний словник
макроеритробласт — а, ч. Клітина еритроцитарного ряду ембріонального кровотворення, яка утворюється із гемоцитобласта і є попередником еритроцита … Український тлумачний словник